Температурний режим праці: яким він має бути?
За Конституцією кожен з нас має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Аналогічна норма міститься у ст. 2 та ст.153 КЗпП. При цьому забезпечити такі умови має роботодавець. Він зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів. Важливе місце серед таких умов посідає мікроклімат приміщень, де головні ролі відіграють температура, вологість та швидкість руху повітря.
Показники мікроклімату регулюють такі нормативні акти:
●СНиП 2.04.05-91 «Опалення, вентиляція та кондиціонування»;
●«Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99», затверджені постановою головного державного санітарного лікаря України№42 від 01.12.99р.
Оптимальні мікрокліматичні умови забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють умови для високого рівня працездатності.
Згідно санітарних норм температура приміщень, де працівники виконують свої обов’язки сидячи і не потребують фізичного напруження має становити 22-24 С. В приміщеннях, де робота виконується сидячи, стоячи та супроводжується деяким фізичним напруженням, температура має бути 21-23 С.
А ось як бути, якщо температурні норми не досягають оптимальних?
Розроблений перелік заходів, які мають застосовуватися у таких випадках, як наприклад: виділення спеціальних місць для обігріву, чи забезпечення засобами індивідуального захисту (теплі одяг, взуття).
Але такі заходи дозволено у разових випадках, коли забезпечити оптимальний мікроклімат не можливо (наприклад прорив труби). Роботодавець не вправі вимагати працювати в холоді, адже за таких умов він порушує законодавство.