Профспілка працівників охорони здоров'я України

  Оплата праці

  Права працівників



"Лікарняні" працівникові за місцем роботи за сумісництвом

 

До Профспілки працівників охорони здоров’я України надходять чисельні звернення членів Профспілки з проханням роз’яснити особливості оплати днів тимчасової непрацездатності за місцем роботи за сумісництвом. Так, найчастіше просять відповісти на такі запитання:

- На підставі яких документів та за яких умов їм можуть бути оплачені дні тимчасової непрацездатності за місцем роботи за сумісництвом?

- Як визначається розрахунковий період для таких працівників?

- Який порядок обчислення сумісникам сум «лікарняних»?

 

Відповідно до частини 1 статті 50 та пунктів 1, 2 статті 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III матеріальне забезпечення та соціальні послуги призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) та допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом.

Частиною 2 статті 35 Закону № 2240 встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується Фондом застрахованим особам (в т. ч. за місцем роботи за сумісництвом) починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється працівникам (в т. ч. за місцем роботи за сумісництвом) за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 439.

Середня заробітна плата для розрахунку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, допомоги по тимчасовій непрацездатності, що здійснюється за рахунок Фонду, обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266.

 

Підстави для призначення суміснику страхових виплат

 

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а у разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 51 Закону № 2240).

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1266 якщо застрахована особа працює за сумісництвом, страхові виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (далі разом — страхові виплати) здійснюються на підставі копії листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, засвідченого підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо застрахована особа працює на декількох роботах за сумісництвом, для призначення страхових виплат додатково до зазначених документів додаються довідки про середню заробітну плату за всіма місцями роботи за сумісництвом.

 

2. Обчислення суми «лікарняних»  суміснику

 

Розрахунковий період. Згідно з пунктом 3 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат, є період роботи за останнім основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески (з 01.01.2011 р.— єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - ЄСВ).

Тому для осіб, які працюють за сумісництвом, середню заробітну плату для нарахування страхових виплат необхідно обчислювати виходячи з розрахункового періоду за основним місцем роботи, за винятком окремих випадків, які будуть розглянуті нижче. Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють на умовах неповного робочого часу) при розрахунку страхових виплат, є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), у яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду (п. 4 Порядку № 1266). Якщо з розрахункового періоду за основним місцем роботи виключені місяці, то при розрахунку страхових виплат за сумісництвом ці місяці також не враховуються.

З метою уникнення помилок у таких випадках при видачі довідки про заробітну плату за основним місцем роботи для нарахування страхових виплат за сумісництвом слід чітко зазначати місяці, які виключені з розрахунку.

Якщо застрахована особа працювала та сплачувала або за неї сплачувалися страхові внески (ЄСВ) менше 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески (ЄСВ) (п. 4 Порядку № 1266).

Виплати, що включаються до розрахунку. Згідно з пунктом 7 Порядку № 1266 середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (ЄСВ).

Пунктом 9 Порядку № 1266 встановлено, що до середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) включається заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески (ЄСВ). Нагадаємо, що протягом 2013 року максимальна величина (гранична сума) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачується ЄСВ, становить:

 з 01.01.2013 – 19 499 грн.;

з 01.12.2013 – 20 706 грн.

 

3.Обчислення середньої заробітної плати

 

Під час обчислення середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат за місцем роботи за сумісництвом необхідно враховувати, що сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески (ЄСВ) (абз. п’ятий п. 21 Порядку № 1266). У випадках, не пов’язаних із застосуванням підсумованого обліку робочого часу або обліку робочого часу в годинах та встановленням неповного робочого дня в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, для розрахунку страхових виплат, в т. ч. за місцем роботи за сумісництвом, застосовується середньоденна заробітна плата (дохід) за відпрацьований час або за один календарний день (п. 13 Порядку № 1266).

Якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також коли в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день, для розрахунку застрахованій особі, в т. ч. за місцем роботи за сумісництвом, «лікарняних» застосовується середньогодинна заробітна плата (п. 15 Порядку № 1266).

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом для розрахунку «лікарняних» обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувались страхові внески (ЄСВ), на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) за основним місцем роботи (абз. третій п. 21 Порядку № 1266).

Такий порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується й у разі, якщо застрахована особа за місцем роботи за сумісництвом не мала відпрацьованих робочих днів протягом 6 місяців перед настанням страхового випадку, але має відпрацьовані робочі дні за місцем роботи за сумісництвом у місяці настання страхового випадку. Якщо особа у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом не працювала кілька днів, що припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи, для розрахунку «лікарняних» середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої у розрахунковому періоді заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувались страхові внески (ЄСВ) за фактично відпрацьовані календарні місяці (відпрацьований час), на кількість робочих днів (годин) за сумісництвом (абз. четвертий п. 21 Порядку № 1266).

Таким чином, якщо працівник за місцем роботи за сумісництвом відпрацював у розрахунковому періоді менше робочих днів ніж за основним місцем роботи, середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом для нарахування страхових виплат обчислюється шляхом ділення нарахованої у розрахунковому періоді заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувались страхові внески (ЄСВ), на кількість відпрацьованих робочих (для «декретних» — календарних) днів (годин) у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом. При цьому сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачувались страхові внески (ЄСВ).

Якщо працівник за основним місцем роботи не мав відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді, але у цей час працював за сумісництвом, середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої у розрахунковому періоді заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувались страхові внески (ЄСВ), на кількість відпрацьованих робочих  днів (годин) у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом.

Також слід враховувати, що згідно з пунктом 14 Порядку № 1266 середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальну суму (граничну величину) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачуються страхові внески (ЄСВ), в розрахунку на один день (годину), яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на норму робочого часу цього місяця.

Зазначена норма пункту 14 Порядку № 1266 (обмеження середньоденної заробітної плати за останнім місяцем розрахункового періоду) застосовується для розрахунку середньоденної заробітної плати працівника за місцем роботи за сумісництвом лише у разі, якщо за основним місцем роботи у розрахунковому періоді відсутній заробіток, а за місцем роботи за сумісництвом він перевищує зазначений максимальний розмір середньоденної заробітної плати.

«Лікарняні» працівнику за місцем роботи за сумісництвом (як і за основним місцем роботи) виплачуються за робочі дні згідно з графіком роботи, що пропущені ним у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, за весь період його хвороби до відновлення працездатності, а розмір «лікарняних» визначається відповідно до страхового стажу за основним місцем роботи.

Якщо за основним місцем роботи встановлено 5-денний робочий тиждень, а за сумісництвом 6-денний, розрахунок середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат за сумісництвом здійснюється виходячи з суми нарахованої в розрахунковому періоді заробітної плати за основним місцем роботи та за сумісництвом і кількості відпрацьованих у ньому робочих (календарних) днів за основним місцем роботи.

При розрахунку «лікарняних»: якщо за основним місцем роботи облік робочого часу ведеться у днях, а за сумісництвом робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, при цьому в розрахунковому періоді збігається кількість відпрацьованих робочих днів за основним місцем роботи та за сумісництвом, то розрахунок здійснюється виходячи з кількості відпрацьованих робочих днів за основним місцем роботи. Якщо в розрахунковому періоді не збігається кількість відпрацьованих робочих днів за основним місцем роботи та за сумісництвом, розрахунок здійснюється виходячи із суми нарахованої в розрахунковому періоді заробітної плати за сумісництвом та кількості відпрацьованих робочих годин у розрахунковому періоді за сумісництвом.

 

4. Нарахування страхових виплат внутрішнім сумісникам

 

Якщо сумісництво оформлено на одному підприємстві, то не потрібно робити окремі розрахунки для оплати листка непрацездатності за різними місцями роботи. Розрахунок середньоденної заробітної плати здійснюється виходячи із загальної нарахованої заробітної плати у розрахунковому періоді та кількості відпрацьованих у ньому робочих (календарних) днів за основним місцем роботи.

Якщо застрахована особа захворіла під час знаходження за основним місцем роботи у відпустці без збереження заробітної плати, яка надається відповідно до статей 25 та 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР17, при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку «лікарняних» враховуються суми оплати праці, з яких сплачено страхові внески (ЄСВ), за основним місцем роботи та за сумісництвом за фактично відпрацьовані робочі дні в розрахунковому періоді за основним місцем роботи. Оскільки відповідно до пункту 6 частини 1 статті 36 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати не надається, листок непрацездатності за основним місцем роботи оплаті не підлягає. За місцем роботи за сумісництвом оплаті підлягають робочі дні за графіком роботи, пропущені працівником у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

 

 

Управління правової та

соціально-економічної

роботи апарату ППОЗУ

 

  

Новини

28.10.22
Вітання!!!
усі новини

Календар подій

Попередні February - 2023 Наступні
 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 01020304
06070809101112
13141516171819
20212223242526
2728 

Фотодокументи