Профспілка працівників охорони здоров'я України

  Оплата праці

  Права працівників



Консультації юристів

показати всі / сховати всі

fold faq

Через реформування галузі у нашому лікувально-профілактичному закладі планується реорганізація внаслідок якої буде закрите туберкульозне відділення, де ми працюємо. Чи має право на пенсію м/с з 7-річним стажем роботи у відділенні, загальний стаж роботи у неї не досягає 25 років, а вік – більше 50 років на момент закриття відділення?

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням  віку, передбаченого статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

 

fold faq

Через реформування галузі у нашому лікувально-профілактичному закладі планується реорганізація внаслідок якої буде закрите туберкульозне відділення, де ми працюємо. Скільки років мінімально потрібно працювати у відділенні, щоб мати право на отримання пенсії по списку Б при наявності достатнього стажу на момент досягнення 50 років відповідно з пенсійною реформою?

 З ухваленням Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668 від 08.07.2011року збережено умови визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років. Тобто вимоги щодо віку та стажу залишаються незмінними для категорії осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону України «Про пенсіне забезпечення». Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 і за результатами атестації робочий місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

  

fold faq

Через реформування галузі у нашому лікувально-профілактичному закладі планується реорганізація внаслідок якої буде закрите туберкульозне відділення, де ми працюємо. На місце прачки в липні 2006 року прийшла інша людина і працює до цього часу. Чи має вона право на пільгову пенсію?

 Машиніст з прання (прачка) права на пенсію за віком на пільгових умовах не має, оскільки наведеним вище розділом ця посада в Списку №2 не передбачена.

  

fold faq

Через реформування галузі у нашому лікувально-профілактичному закладі планується реорганізація внаслідок якої буде закрите туберкульозне відділення, де ми працюємо. Одна з молодших м/с відділення працює з січня 1995 року по лютий 1997 року сестрою-господаркою , з лютого 1997 року по липень 2006 року – прачкою, з липня по теперішній час – молодшою м/с по догляду за хворими не менше 80% робочого часу безпосередньо із хворими. Чи має вона право по досягненні нею 50 років отримати пенсію по списку Б?

 Згідно з розділом ХХІV «Охорона здоров’я та соціальна допомога»  Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри, сестри-господині, які повний робочий день безпосередньо обслуговують хворих у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах, у разі підтвердження відповідного права  результатами атестації, проведення якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 1 серпня 1992 року № 442. У спільному роз’ясненні  Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров’я України визначено, що «безпосереднє обслуговування хворих» - це робота, виконання якої здійснюється в умовах контакту медичного працівника і пацієнта, а саме: виконання діагностичних і лікувальних процедур, заходів по догляду за хворими, створення відповідного лікувального режиму тощо.

  

fold faq

Через реформування галузі у нашому лікувально-профілактичному закладі планується реорганізація внаслідок якої буде закрите туберкульозне відділення, де ми працюємо. При звільненні працівників у зв’язку з ліквідацією відділення повинна виплачуватися компенсація. В якому розмірі та чи буде вона виплачена тим, хто буде взятий на облік у службі зайнятості?

Відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України при припиненні трудового договору за ініціативою роботодавця у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією чи скороченням усім вивільненим працівникам виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку незалежно від того, чи буде цей працівник взятий на облік у державній службі зайнятості.

  

fold faq

Через реформування галузі у нашому лікувально-профілактичному закладі планується реорганізація внаслідок якої буде закрите туберкульозне відділення, де ми працюємо. У зв’язку із цим у нас виник ряд питань, на які прохаємо надати відповідь.

Відпустки у нас планові і до моменту закриття відділення ми не можемо всі їх отримати. Чи буде виплачена компенсація за невикористані відпустки в разі звільнення? Чи буде компенсація лікарю та медичній сестрі на оздоровлення, яка минулого року виплачувалась при наданні відпустки?

Статтею 24 Закону України «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення   працівника   йому   виплачується    грошова    компенсація  за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Щодо виплати медичним працівникам допомоги на оздоровлення інформуємо. Абзацом 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 524 від 11 травня 2011 року «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» з 1 січня 2012 року медичним і фармацевтичним праців­никам державних та комунальних закладів охорони здоров’я передбачена виплата допомоги на оздоров­лення в розмірі посадового окладу при наданні основної щорічної відпустки згідно з графіком її надання. Це означає, що підставою для отримання зазначеної виплати є фактичне використання основної щорічної відпустки. Міністерство охорони здоров’я України спільно з Профспілкою працівників охорони здоров’я надали роз’яснення від 23 березня 2012 року №10.01.67/773. 03-93 з цього приводу, у якому зазначено, що у випадках виплати компенсації за невикористані відпустки допомога на оздоровлення не виплачується.

  

fold faq

Через реформування галузі у нашому лікувально-профілактичному закладі планується реорганізація внаслідок якої буде закрите туберкульозне відділення, де ми працюємо. У зв’язку із цим у нас виник ряд питань, на які прохаємо надати відповідь.

Декілька медичних сестер відділення мають пенсію по списку Б, але не досягли пенсійного віку згідно пенсійної реформи. Чи будуть їх ставити на облік в службі зайнятості?

 Пунктом 2 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітною визначена особа від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова і здатна приступити до роботи. Тому працездатна особа, яка вже отримує пільгову пенсію, згідно наведеної норми Закону, не є безробітною, так як має джерело існування. Водночас вивільнені працівники, що вже мають пенсію, можуть звернутися за допомогою до державної служби зайнятості самостійно і отримати інформаційні послуги (стаття 12 Закону України «Про зайнятість населення»).

  

fold faq

Мені надішло подання від адміністації лікарні зробити доповнення до існуючого колективного договору , де закріпити право адміністрації надавати заступникам головного лікаря, завідуючим відділеннями, які за суміснисництвом профецій працюють лікарями - спеціалістами відпустку без збереження заробітньої плати на термін навчання.Мається на увазі,наприклад, що завідуючий терапевтичним відділенням для того щоб підвищити або підтвердити свою кваліфікаційну категорію як лікар-спеціаліст за спеціальністю терапія має їхати на курси за власний рахунок, так як за кваліфікатором професій відноситься до керівників. Чи є проавомочним таке подання? чи є завідуючі відділень,які виконують роботу і ординаторів дійсно " керівниками"?

Стосовно посади завідувача терапевтичним відділенням – лікаря – терапевта. Згідно п. п. «в» п. 18 додатку 2 до наказу МОЗ України від 23.02.2000р. № 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я» посада завідувача терапевтичного відділення – лікаря – терапевта встановлюється за рахунок зменшення на 0,5 ставки посади лікаря – терапевта цього відділення.  Тобто, завідувач терапевтичного відділення одночасно, в свій робочий час на посаді завідувача терапевтичного відділення, здійснює  прийом хворих з навантаженням на 50 % робочого часу. Враховуючи, що завідувач вказаного відділення має кваліфікаційну категорію по спеціальності «лікар – терапевт»,  він має право очолювати вказаний структурний підрозділ закладу (ч.4 п. п. 2.4.1. «За наявність кваліфікаційної категорії» п. 2.4. «Підвищення посадових окладів» спільного наказу Мінсоцполітики і МОЗ України від 05.10.2005р. № 308/519 «Про впорядкування Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соцзахисту»). Згідно з вищенаведеним, завідувач терапевтичного відділення – лікар – терапевт повинен своєчасно проходити курси  підвищення (підтвердження) кваліфікації.

            Довідником  кваліфікаційних характеристик  професій (Випуск 78 «Охорона здоров’я», затверджений  наказом  МОЗ  України  від 29.03.2002р.      № 117) до розділу «Керівники» включені: керівники лікувально-профілактичних закладів; керівники основних підрозділів охорони здоров’я; керівники виробничих підрозділів у побутовому обслуговуванні, діяльність яких проходить у сфері надання медичної допомоги.

            Пунктом 10 вищезгаданого Довідника КХП посада начальника (завідувача) структурного підрозділу медзакладу віднесена до розділу «Керівники». Кваліфікаційні вимоги передбачають повну вищу освіту (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина». Проходження інтернатури за однією зі спеціальностей медичного профілю з наступною спеціалізацією за профілем структурного підрозділу.

Проходження  інтернатури за однією зі спеціальностей медичного профілю з наступною спеціалізацією «Організація і управління охороною здоров’я» передбачено для керівників, які очолюють заклади.

            З ухваленням постанови Кабміну України від 11.05.2011р. № 524                 « Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» за медичними і фармацевтичними працівниками державних та комунальних закладів (установ), які направляються до закладів післядипломної освіти для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки, зберігається середня  заробітна плата за кожним  місцем роботи згідно із законодавством». Отже, у разі  направлення на курси підвищення кваліфікації медичного працівника, який працює за основним місцем роботи та за сумісництвом, йому зберігається середня заробітна плата як за основною роботою, так і за сумісництвом.

            Перелік випадків, згідно яких надається відпустка без збереження заробітної плати, передбачений статтями  25 і 26 Закону України «Про відпустки» і є вичерпним. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» забороняється включати до колективних договорів умови, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників і вони є недійсними.

 

fold faq

Мене примушує керівник піти у відпустку без оплати на 2 тижні. Чи законно це?

 Ні, це незаконно. У відпустку без збереження заробітної плати взагалі не можна примусити працівника піти. Така відпустка надається у випадках, передбачених чинним законодавством України.

            За бажанням працівника  надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати згідно ст. 25 Закону України «Про відпустки»:

-         матері чи батькові, що виховує дітей без матері ( у т.ч. і у випадку тривалого перебування  матері у лікувальній установі), що має 2-х чи більше дітей у віці до 15 років або дитину-інваліда, тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

-         батькові, дружина якого перебуває у післяродовій відпустці, тривалістю 14 календарних днів;

-         матері – у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 25 і ст.ст. 18, 19 Закону України «Про відпустки», таке право має також батько дитини, бабуся, дід, інші родичі, фактично здійснюючі догляд за дитиною; особи, що усиновили або взяли дитину під опіку. Якщо дитина хвора на цукровий діабет 1 типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною 16-го віку;

-         матері або іншій особі, зазначеній у ч. 3 ст. 18 для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;

-         особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною – тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

-         ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, і особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та дітям війни , - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

-         пенсіонерам за віком і інвалідам третьої групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно;

-         інвалідам 1 і 2 груп – тривалістю до 60 календарних днів щорічно;

-         особам, які укладають шлюб – тривалістю до 10 календарних днів;

-         працівникам, у разі смерті рідних по крові чи за шлюбом – тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання і назад;

-          інших рідних – тривалістю до 3 календарних днів;

 

-         працівникам для догляду за хворим рідним по крові чи шлюбу, який за висновком медичної установи потребує постійного стороннього догляду – тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

-         працівникам для завершення санаторно-курортного лікування – тривалістю, визначеною у медичному висновку;

-         працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади – тривалістю 15 календарних днів;

-         працівникам, допущеним до здачі вступних іспитів до аспірантури з відривом чи без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі і успішно виконують індивідуальний план підготовки, тривалістю, необхідною для проїзду до місця знаходження вищого навчального закладу і назад;

-         сумісникам на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

-         ветеранам праці-тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

-         працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;

-         працівникам, які навчаються від відриву від виробництва в аспірантурі, на протязі четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний день від роботи щотижнево без збереження заробітної плати;

-         працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості – тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі.

Час надання відпустки без збереження заробітної плати в одних випадках визначається самим працівником у межах дії обставин, зазначених у вищеперелічених випадках ст. 25 Закону України «Про відпустки», а в інших  випадках підлягає погодженню з роботодавцем. За погодженням сторін трудового договору   працівнику може бути надана відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 15 календарних днів. Тобто, в даному випадку необхідне волевиявлення 2-х сторін трудового договору – працівника і роботодавця. Для  надання такої відпустки працівник у заяві на ім’я керівника закладу має зазначити сімейні обставини чи інші причини, що спричинили потребу у відпустці, якщо керівник погоджується, видається наказ (ст. 26 Закону України «Про відпустки»). Крім того, Прем’єр – Міністр України Микола Азаров попередив місцевих керівників про відповідальність за незаконне примушення медиків йти у відпустки за власний рахунок, щоб зекономити кошти на утримання медичних закладів. Про це він заявив 26 квітня 2011р. під час наради з питань реформування вітчизняної системи охорони здоров’я.

«У жодній області немає ніякої необхідності відправляти медиків у відпустки за власний рахунок, а там де це відбувається – за це необхідно серйозно спитати. Ємець І.М. (Міністр охорони здоров’я) – це Ваша безпосередня відповідальність», - підкреслив Прем’єр-Міністр, додавши , що з Держбюджету повністю профінансовані всі видатки на медицину.

 

 

fold faq

Чи має компенсувати витрати на придбання спецодягу (халату) адміністрація лікарні де я працюю медичною сестрою, якщо через зношеність мого халату я буду змушена купувати собі новий за власний кошт?

 Відповідно до закону України «Про охорону праці» від 21.11.2002р.  ст. 8  визначається: « У разі  придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти, роботодавець зобов’язаний компенсувати  всі  витрати на умовах, передбачених колективним договором». Ця ж норма передбачена і ст. 164 Кодексу законів про працю України.

  

fold faq

Чи можна замінити молоко рівноцінними харчовими продуктами?

 До  рівноцінних молоку харчових продуктів відносяться яйця, тверді сири, кефір, мацоні і інші продукти молочного ряду, кисломолочні продукти (див. примітки: п.1 Порядку безкоштовної видачі молока чи інших рівноцінних харчових продуктів визначеного Постановою Державного комітету СРСР по праці і соціальним питанням та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1987р. № 731/П-13).

            Заміна видачі цими продуктами молока правомірна, але слід мати на увазі, що така заміна допускається в разі неможливості забезпечення молоком.

  

fold faq

Чи правомірно адміністрація лікарні позбавляє права на отримання молока працівників клінічної лабораторії, мотивуючи тим, що спецхарчування видається тільки у разі перевищення концентрації хімічних речовин на робочому місці?

 Ні, не правомірно. Порядок безкоштовної видачі молока чи інших рівноцінних харчових продуктів визначений Постановою Державного комітету СРСР по праці і соціальним питанням та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1987р. № 731/П-13. Ця постанова чинна на теперішній час і жодних змін до неї не вносилось.

            Пунктом 1 цієї  постанови визначено,  що всі питання, пов’язані з безкоштовною видачею молока організації вирішують самостійно. Втручання інших органів цією постановою не передбачається.

            Пунктом 1 п.п. а)  цієї  постанови визначено:

«Молоко по 0,5 л за зміну незалежно від її тривалості видається в дні фактичної зайнятості працівника на роботах пов’язаних з  виробництвом  чи  використанням хімічних речовин передбачених в «Переліку…» затвердженому МОЗ СРСР від 4.11.1987р. № 4430-87».

            Листом       Мінпраці   і    соціальної   політики України  від 29.06.2006р

№ 149/13/82-06, змінено положення нормативного акту, яким є вказана Постанова і встановлена незаконна умова: «при умові  перевищення гранично - допустимих концентрацій хімічних речовин». За роз’ясненням Мін’юсту листи не є нормативними актами,  вони не повинні містити нових правових норм, а повинні носити лише рекомендаційний чи роз’яснювальний характер.

            Роз’яснення по визначенню впливу хімічних речовин на організм людини, є компетенцією МОЗ України, яке своїм роз’ясненням від 02.02.06р. № 050103-168 за підписом заступника Головного державного санітарного лікаря України Ситенко М.А. надало чітку відповідь по цьому питанню, а саме: « незалежно від концентрації в повітрі робочої зони і тривалості дії хімічних речовин».

            Таким чином, умови безкоштовної видачі молока відповідно до Постанови  Держкомітету СРСР і  Президії ВЦРПС від 16.11.1987р. № 731/П-13 адміністрацією лікарні мають бути дотримані.

 

  

fold faq

Керівник закладу пропонував працівнику звільнитися з роботи за власним бажанням в зв’язку з тим, що він за віком пенсіонер. Чи має він право звільнити працівника з роботи без його згоди, як пенсіонера?

         Розірвання трудового договору згідно зі статтею 38 Кодексу Законів про працю (за власним бажанням) одна з найбільш поширених підстав припинення трудових відносин. Це відбувається з ініціативи працівника, який повинен письмово попередити роботодавця за два тижні про своє бажання звільнитися з роботи.

   Звертаємо увагу, що звільнення з роботи за власним бажанням – це волевиявлення працівника, тобто його право і він може відкликати свою заяву про звільнення. У такому разі роботодавець не має право звільнити працівника. Мало того, навіть якщо працівник не відкликав заяву про звільнення, він має право вийти на роботу, і якщо трудовий договір роботодавцем не був розірваний після закінчення строку попередження, роботодавець зобов’язаний допустити працівника до роботи та більше не має права його звільняти, якщо той не наполягає на припиненні трудових відносин.

            Звільнення ж працівника з роботи без його згоди, за ініціативою роботодавця передбачено лише у випадках, визначених чинним трудовим законодавством (статті 28, 40 і 41 КЗпП України)  і здебільшого за попередньою згодою профспілкового комітету закладу, установи, якщо працівник є членом профспілки.

            Для такого звільнення в роботодавця повинні бути законні вагомі підстави, в протилежному випадку працівник в разі звернення до суду, буде судом поновлений на роботі з наслідками відшкодування роботодавцем матеріальної і моральної шкоди, і такий керівник  може бути притягнений до відповідальності за нанесення збитків бюджетній установі.

            Стаття 11  Закону України «Про  основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»  містить пряму заборону у звільненні працівника за ініціативою роботодавця з мотивів досягнення ним пенсійного віку.

            Працюючого пенсіонера можна звільнити з роботи на загальних підставах,  як і будь-якого іншого працівника, який не є пенсіонером за віком і якщо для цього є законні підстави.

            Тому така вимога керівника є незаконною і підстав для звільнення працівника з роботи немає.

  

fold faq

Працівнику відмовлено у виплаті доплати 10% за використання в роботі дезінфікувальних засобів з мотивів роботи в умовах неповного робочого дня. Чи правомірні такі дії ?

Відповідно до п. 3.4.7 наказу МОЗ України і Міністерства праці та соціальної політики України від 05.10.2005р. № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці  працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» працівникам (у тому числі молодшим медичним сестрам), які використовують у роботі дезинфікувальні засоби, а також працівникам, які зайняті прибиранням туалетів, установлюється доплата в розмірі 10% посадового окладу (тарифної ставки).

Таку доплату мають отримувати усі працівники незалежно  від займаної посади, для яких посадовою інструкцією передбачено  під час виконання своїх посадових обов’язків використання дезинфікувальних засобів.

Конкретний перелік посад працівників, яким установлюється ця доплата, має бути визначений в  колективному договорі. Зазначена доплата  проводиться в межах коштів, затверджених на оплату праці для закладу  в кошторисі доходів і видатків.

Свого часу,  листом  Міністерства  охорони  здоров’я  України     від  25.05.2006р. № 10.03.67/901, було надано роз’яснення  щодо  застосування п. 3.4.7 вищенаведеного наказу МОЗ  і Мінпраці   та соцполітики України  від 05.10.2005р.  № 308/519, згідно якого доплата в розмірі 10% посадового окладу (тарифної ставки) встановлюється працівникам за роботу в шкідливих умовах праці, зайнятих не менше половини робочого часу в умовах, за переліком посад, затверджених колективним договором закладу.

Однак, цим наказом не визначено період  робочого часу, за який виплачується  вказана  доплата.

Нагадуємо, що листи не є нормативно-правовими актами, вони не повинні містити нових правових норм, а повинні носити лише рекомендаційний  або роз’яснювальний характер.

З цього приводу,  наступним листом Міністерство охорони здоров’я України від 01.09.2006 року № 10.03.67/1574 «Про скасування листа МОЗ України від 25.05.2006 року №10.03.67/901  та врегулювання правових норм з оплати праці медичних та педагогічних працівників» надало роз’яснення у новій редакції про встановлення   доплати   у   розмірі 10% посадового окладу (тарифної ставки) працівникам, які використовують в роботі дезінфікувальні засоби, а також тим, які зайняті прибиранням туалетів за переліком посад, затверджених колективним договором закладу.

Отже, працівникам, які відповідно до посадових обов’язків у своїй роботі використовують дезінфікувальні засоби, встановлюється доплата в розмірі 10% посадового окладу незалежно від тривалості  робочого часу.

 

 

fold faq

Чи визначено чинним законодавством строки для виплати заробітної плати?

Так, визначено. Відповідно до ст. 115 Кодексу Законів про працю України та ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом), але не рідше ніж двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом), але не менше, ніж оплата за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.  

немає новин.

Календар подій

Попередні February - 2023 Наступні
 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 0102030405
06070809101112
13141516171819
20212223242526
2728 

Фотодокументи